Об'єднання українських товариств Латвiї   Rotating Header Image

Прем’єра «Назара Стодолі» у Ризі

Аншлаг, вільних місць у залі й на балконі немає Гасне світло, відкривається завіса, глядачі затихли в очікуванні, але дійство починається не на сцені. Через зал для глядачів йде сліпий кобзар у супроводженні хлопчика й співає сумну пісню про козацьку долю.

Ось так у Ризі розпочала прем’єра вистави за п’єсою Тараса Шевченка «Назар Стодоля» у постановці Українського народного театру. За словами режисера театру, Заслуженої вчительки України Марії Семенової, постановкою «Назара Стодолі» Український народний театр вшановує Великого Кобзаря в 200-річний ювілей від дня народження Тараса Шевченка.

«Ми сім місяців дуже наполегливо працювали. У виставі задіяні 23 актори – від 12-річного до 76-річного. Нелегко було, але мені здається, що ми змогли донести до глядача найголовніше – Шевченкове слово, його глибоку драматургію та пророчість. І це нас надихає на нові звершення», – поділилася Марія Семенова.

Геніальне слово поета, чудове оформлення, історичні театральні та аутентичні українські костюми, пісні на слова Шевченка та народні пісні – усе це сколихнуло душу глядача.

Три дії вистави пролинули, як одна мить. Глядачі пірнули в зовсім інший світ – життя українського козацтва в XVII столітті,  непрості відносини між  козаками та козацькою верхівкою. Кохання, підступність, жага до збагачення, підміна людських цінностей і ще багато всього життєвого, так майстерно виписаного генієм поета. У виставі використано багато музичного матеріалу -  вечорниці, колядки, елементи обряду сватання.

1510609_270576963123327_8021704914647062470_n.jpg

Актори різних національностей, але на сцені розмовляють українською

Діана Анча в театрі не дебютант, зокрема у виставі «За двома зайцями» виконувала головну роль. І цього разу, вона та інші хлопці й дівчата так чудово співали й танцювали у перебігу вистави, що неодноразово зірвали оплески залу.

«Наш режисер чітко знає, чого хоче. У пані Марії була ідея щодо музичного наповнення, а я вже зі своїм ансамблем «Веснянка» втілила її в життя. Я дуже рада, що вона мене запросила до участі в цьому спектаклі. Бо мені так хороше, коли я співаю народні українські пісні! Саме українська музика  мене надихає, я почуваю себе наповненою нею», – каже латишка Діана, яка має українські корені.

Молода козачка Галя, яку виконала красуня Катерина Тумко полонила серця глядачів. Вона розповіла, що ця роль їй дуже імпонує:

-         Мені подобаються її щирі емоції. Те, що Галя закохана без пам’яті в Назара, що вона ладна піти за ним на край світу. Цього бракує в теперішній час.

Цікаво, що щирі почуття Галі й Назара торкнули усіх молодих акторів, які зіграли у виставі «Назар Стодоля».

Серед акторів було багато учнів та випускників Ризької середньої української школи. Але окремі з акторів до участі в Українському народному театрі зовсім не володіли українською мовою. Глядачі відзначили те, як чудово вдалося зіграти роль ключниці Стехи латишці Антрі Целітані. Вона не лише чудово розмовляла, але й співала українською мовою. Отже, в Українському народному театрі ще й вчаться українській мові.

1533752_643648469022285_5812034405299662746_n.jpg

«Шевченко – глибокий драматург»

Прем’єра вистави відбулася в рамках Міжнародного фестивалю шкільних і молодіжних театрів у Ризі. Голова організаційного комітету фестивалю, театральний режисер Аба Герцбах зазначив, що такі вистави – це збереження національної культури за межами батьківщини:

- Коли українська діаспора збирається, щоб підтримати свій театр, це означає, що її цікавить своя культура, традиції, що вона не відокремлюється від України. І це – найголовніше.

Оцінювало акторів й колективи шановне журі, серед яких був і режисер з Санкт-Петербургу Володимир Волков. Приємно було дізнатися, що  він уродженець Львова.

«Я отримав задоволення, спостерігаючи за дійством на сцені. Головне, на мою думку, режисеру вдалося передати дух Великого Кобзаря. Шевченко – дуже глибокий  драматург. Впевнений, що з часом його драматургія буде такою ж затребуваною, як і поезія», – вважає Володимир Волков.

Відомий латвійський композитор і продюсер Борис Леві  відзначив цікаве музичне наповнення вистави. Він наголосив, що епізод з кобзарем був дуже органічним і сприяв  створенню відповідного музичного фону.

nazar 122.jpg

Мистецтво об’єднує народи

Виставу оформив художник Георгій Крутий. Він також зіграв роль Хоми Кичатого, батька красуні Галі.

Історичні костюми до вистави театру подарував Львівський академічний обласний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича.

«Інші речі – з моєї колекції. Це – аутентичні, старовинні речі. Окремим з них майже 200 років. Зокрема, свата перев’язували старовинним рушником з Керелівки Черкаської області. Інші речі, які були на акторах – виставкові. Але як я могла їх пожаліти, це ж для Шевченка», – каже режисер Марія Семенова.

Театр був заснований у Ризі в 2010 році, в його репертуарі класика української драматургії  – «Наталка-Полтавка» Івана Котляревського, «Лісова пісня» Лесі Українки, комедія «За двома зайцями» Михайла Старицького. «Ідея створити український театр давня. Хотілося краєчком душі доторкнутися до драматичних перлин і донести глядачеві вічні істини, закладені в українських класичних творах», = каже режисер театру, Заслужена вчителька України Марія Семенова.

Окрім  прем’єр та  багатьох виступів у Ризі, театр відвідав міста Латвії, де є українська діаспора – Вангажі, Лієпая, Венспілс, Елгава, Резекне. Брав участь  у   Латвійському фестивалі народних театрів, плануються гастролі в країни Балтії.

Сидячі у залі для глядачів я чула українську, російську й латиську мову.  Поряд зі мною сиділа дівчина Аліса з Москви. Їй дуже сподобалася вистава, вона зауважила, що зрозуміла усе, що відбувалося на сцені, хоч мова була українська. Справді – мистецтво об’єднує народи.

Фото автора
Автор: Людмила Пилип

За матерiалами Порталу Культури

Ви можете залишити свій коментар: