Об'єднання українських товариств Латвiї   Rotating Header Image

«Монументальна Шевченкіана» у Латвії

Презентацією у Ризі, Єлгаві та Єкабпілці фотовиставки «Монументальна Шевченкіана» відкрилася у Латвії низка заходів з нагоди 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Виставку на запрошення Конгресу українців Латвії привіз мандрівник, фотограф, шевченкознавець і дослідник з Луцька Руслан Теліпський, він також провів мультимедійну лекцію «Пам’ятники Т.Г.Шевченка в Україні і світі. Їх роль і значення у формуванні позитивного іміджу України».

Відвідувачі виставок мали змогу ознайомитися із зробленими власноруч Русланом Теліпським 140 фотографіями пам’ятників Т.Шевченка. Наразі у його фотодобірку світлин є майже 1000 шевченківських монументів з 20 країнах світу, якими мандрував фотограф.

Неповторність експозиції полягає в тому, що це чи не найбільша колекція, зібрана однією особою на ентузіазмі та за власний кошт. Руслан Теліпський пройшов пішки понад 1000 кілометрів з Луцька до Канева місцями перебування Великого Кобзаря. Потім були країни Європи, Канада, країни Азії. Він часто подорожує автостопом, каже, що це дозволяє ближче спілкуватися з людьми, дізнаватися багато цікавого:

= Ось так я подорожую вже понад 10 років. Розширюю свій світогляд. При першій нагоді намагаюся підтримати проекти, не тільки ті, що пов’язані з Шевченком, але й, які пов’язані з культурою та національною самобутністю українців.

«Цим пам’ятником українці Латвії пишатимуться»

Поїздка дослідника монументальної спадщини Шевченка до Латвії не випадкова. Справа у тому, що у березні цього року у центрі Ризі буде споруджено пам’ятник Великому Кобзареві. Ініціатором монументального увіковічення пам’яті славетного українського поета, художника та мислителя виступила українська громада Латвії. Місцеві українці збирають кошти на спорудження пам’ятника Шевченко у Ризі. Загальна вартість проекту 85 тисяч євро.

Керівник Конгресу українців Латвії Микола Павлюк свого часу звернувся до Руслана Теліпського, який й порадив в якості автора цього пам’ятника відомого українського скульптора Ігора Гречаника.

«Пам’ятник, який збираються спорудити у березні цього року в Ризі, дуже цікавий за своєю концепцією, закладеним змістом, символом і мистецькою вартістю. Автор проекту пам’ятника у Ризі Ігор Гречаник є одним з найкращих скульпторів сучасної України, за його проектами споруджено пам’ятники й за кордоном. Цим пам’ятником українці Латвії пишатимуться», – вважає дослідник.

Він обіцяв обов’язково сфотографувати пам’ятник Шевченкові у Ризі й додати до своєї колекції. Наразі Руслан не лише фотографує, він також вивчає особливості пам’ятників, збирає та узагальнює статистичні дані, намагається повернути з небуття велику кількість митців та сподвижників, котрі долучалися до спорудження пам’ятників Шевченку.

Масштабність скульптурного увіковічення у світі Тараса Шевченка

Зокрема, латвійцям було цікаво дізнатися, що автором пам’ятника Шевченку у Санкт-Петербурзі був латиш Яніс Тілбергс. Загалом у світі є майже 1500 пам’ятників, погрудь та пам’ятних знаків Великому Кобзарю, 1300 з них споруджено в Україні. Нелегка була доля у тих, хто у камені та бронзі увіковічував славетного українського поета та художника. Окремі з них через прославлення Великого Кобзаря втрачали не тільки власність, але й життя.

На виставці можна було побачити як митці відтворювали Тараса за віком, зокрема є пам’ятники, де Шевченко зображено немовлям, разом зі своєю матір’ю, чотирнадцятирічним підлітком, молодою людиною, і звісно, у старшому віці. Шевченка зображували поетом, мислителем, філософом, кобзарем, художником, пастухом, кріпаком, римським патрицієм, борцем проти гніту, повстанцем-революціонером чи солдатом. Монументальна радянська пропаганда наділяла Шевченка рисами атеїста, в окремих монументам спостерігається навіть схожість з Леніним.

Наразі, у наш час можна спостерігати вже його сакралізацію, зокрема у вигляді Апостола правди і свободи Шевченко знайшов своє місце у Ковелі. У Лисці, що на Івано-Франківщині, немолодий Кобзар постає з босими ногами. У Хмельницькому присутня малознана скульптура Тараса, що зображає його, тримаючи у руках головний убір – не традиційну для багатьох пам’ятників смушеву шапку, а вишуканий європейський циліндр. У селі Горішнє, що на Львівщині Тарас Шевченко у компанії Степана Бандери та Романа Шухевича перебуває під покровом Матері Божої.

«Мені цікаво проводити порівняльну характеристику монументального Шевченка з іншими світовими лідерами. Приємно відзначати, що за масштабністю скульптурного увіковічення у світі Тарас Шевченко, не бажаючи того, конкурує з Христофором Колумбом, Жанною Д’Арк, Олександром Пушкіним, Яном Павлом ІІ, Симоном Боліваром, пам’ятники котрих також встановлено у понад 40 країнах світу», – розповідає Руслан Теліпський.

Фотограф-дослідник каже, що йому подобаються усі монументи Шевченка, але «чернігівський Шевченко» він виділяє для себе поміж інших. У Чернігові замріяний молодий Шевченко зображений у вигляді художника. Він сидить у задумі на краю лавиці, де скульптори свідомо залишили вільне місце для усіх бажаючих, хто прагне «присісти й відпочити» разом з Тарасом.

Має вийти друком книга «Монументальна Шевченкіана»

З Русланом дуже цікаво спілкуватися. Звісно, мандруючи світом, він бачив багато цікавого, зустрічав і розмовляв з багатьма людьми. Крім того, Руслан Теліпський займає активну громадську позицію, сподівається на національне відродження України й намагається, де б не перебував, презентуватися українську культуру й самобутність.

Під час відвідин Латвії, він прочитав лекцію учням Ризької української школи, подарував листівки із зображенням пам’ятників Шевченку, відповів на численні запитання учнів про сучасну Україну.

Окрім виставок та лекцій, свої дослідження й фотографії Руслан Теліпський збирається опублікувати у книзі «Монументальна Шевченкіана», яка планується до друку вже у цьому році.

Наразі Руслан відкритий до будь-якої співпраці, пропозицій та кореспонденції. З автором можна зв’язатися, надіславши лист поштою (Луцьк 43020, А/С – 20) або на електронну скриньку (kobzaryk@ukr.net.).

«Для мене Шевченко – це моральний авторитет і товариш, – каже Руслан, – поет поклав майже недосяжну для усіх інших планку самопожертви заради добра, благополуччя та процвітання кожної людини та своєї держави. Про це потрібно постійно нагадувати, передусім молоді, аби прищеплювати любов до Батьківщини на прикладі Тараса».

Людмила Пилип

Ви можете залишити свій коментар: