Об'єднання українських товариств Латвiї   Rotating Header Image

Наші друзі з Дрогобича – благодійний фонд ім.І.Я.Франко «Посвіт».

Нещодавно на сторінках нашого сайту було повідомлення про поїздку вангажців в Карпати.

Згадки про поїздку, захоплення краєвидами, чудовий настрій, що залишився після поїздки, не покидають всіх тих, хто там побував.
Але…треба особисто розповісти і про тих, хто ж це все організував.

Я вже згадувала про велику організаційну роботу Ірини Дукуле  – голови товариства «Ятрань». Це її енергія, сила,наполегливість стали повштовхом в здійсненні цієї поїздки.
Та така велика робота має бути, як мінімум, двохсторонньою.
А, насправді, і різновекторною

Хто ж ті люди, які всі дні нашого перебування в Карпатах, були разом з нами, підготували і продумали і де ми будемо жити, і як ми будемо харчуватись, і що ми побачимо в ці дні.

Хочу коротко розповісти про благодійний фонд ім. І. Я.Франко «Посвіт», який очолює Леся Ратинська.

Саме пані Леся Ратинська –перша людина, з якої розпочались стосунки з Дрогобичем. В 2011 році по дорозі в Смілтене,  – місто-побратим Дрогобича, пані Леся звернулась до мене за допомогою. Тахометр автобуса примушував зробити зупинку в Ризі, не доїзджаючи Смілтене, і стояти треба було, як мінімум, 9 годин.
Звичайно, ми не відмовили своїм українцям і прийняли команду , понад 50 чоловік, дітей та дорослих. Знайшли для них мальовниче місце – відому Колотилівку, де можна і похарчуватись, і покупатись в жаркий літній день, і поспівати українських пісень, і просто –відпочити після дальньої дороги.Так все і сталось

IMG_0181

А на другий день наші друзі відправились в Смілтене, на дні Смілтенького краю. І ми, звичайно, приїхали підтримати чудовий виступ молоді відомого в Україні коллетиву «Верховинка».Виступали наші українці надзвичайно! А ми пишались ними!

FOTO (1)В цьому році дрогобитчани знову були в Смілтене, і знову зупинялись в Колотилівці, але, на цей раз, був дорослий коллектив «Верховина». І саме в ті дні, коли ми відправились в Карпати.
Та, не зважаючи на такий збіг обставин, все, що було потрібно для нашого приїзду в Карпати, вже було підготовлено.
Зустрічала нас працівник благодійного фонду ім.І.Я.Франко пані Оксана. Жили ми в мальовничому курортному місці – Східниці.

Розмістили нас в декількох готельчиках.

011

007

38 цілющих джерел з лікувальною водою, повітря таке, що не надихатись. Сині, від піднімаючихся вверх парів смоли смерек і сосен, Карпати, домашні сніданки а, по бажанню, і вечері,  які готувались працьовитими руками східничан.

А перший вечір! Яка чудова зустріч з козацьким кулішом! Які пісні в супроводі і під соло директора Дрогобицького будинку культури Петра Михайловича!

024

027

Другий день нашого перебування – це Бойківські Фестини.

Також гарний прийом, виступ, нагороди – все, як і було сплановано організаторами

071 093

Звичайно: переїзд, Фестини –ми cтомились і тому слідуючий день – був днем відпочинку на річці Стрий. Гірська ріка, а вода тепла. Щоб «плавати» – і не думай! Вириваєш навколо себе каміння, робиш місцеве «джакузі» і тільки тримайся. Щоб водою не знесло!
DSC00522
Посередині на фото, разом зі своєю маленькою дочкою, – пані Оксана.
Всі дні вона з ранку до піздньої ночі була разом з нами. Піклувалась про нас, старалась передбачити всі наші бажання.

Це вона накупувала стільки смачних м`ясних виробів, які ми готували на вогнищi, а потім ще декілька днів возили в холодильнику, бо неможливо було все це зразу з`їсти!
DSC00526

А завершився похід на річку надзвичайним танцем під дощем!

DSC00529

Після дощу раптом річки, які тільки що були мілкими, наповнились справжньою каламутною водою! Потікли бурхливо з піною, грохочучи!

Ввечері була жартівлива подія: вангажці прийшли свататись! З кавуном! На караоке!

DSC00564DSC00567

Другою людиною, яка також дуже багато часу присвятила нам, був Ярослав Михайлович  – працівник благодійного фонду, екскурсовод, людина-надзвичайно багато знаюча і любляча свій край.

Всі фотоаппарати  –Ярославу! Ось він в центрі на фото, збирає фотоаппарати на перевалі в Карпатах.
004

Від нього ми почули легенду про Синь і Віра, з ним ми подолали підйом на Синевір, озеро, високо в горах, з ним переїхали п`ять перевалів в Карпатах.

DSC00598

І він нас привіз на водопад Шепіт, де ми зловили такий адреналін під холоднючою водою гірського водопаду!

041

А от вже на слідуючий день до нас приєдналася пані Леся Ратинська, яка щойно вночі повернулась з Латвії, зі Смілтене.
Це вона чудово, заворожуючи, з великою любов`ю розповідала нам в Нагуєвичах про життя Івана Франкo. Ще її мама працювала багато-багато років тут директором музею. Напевно, мати разом зі своїм молоком передала Лесі таку любов і шану до великого Каменяра і свого рідного краю.

На завершення дня ми ще заїхали до цілющого срібного джерела, нашептали молитви над свяченою водою, випили її з мрією про те, що все добре, загадане тут, в святому місці – збудеться.

А на завершення фото з цілющою водою, пані Лесею і пані Оксаною, –нашими щирими господарями.

IMG_0611

Можна ще довго і з подробицями розповідати про нашу поїздку, але головне, що в ній треба відмітити –це ЛЮДИ.

Справжні, щирі, душевні!

Велика їм подяка і … ДО НОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ!!

Голова Об`эднання українських товариств Латвії
Людмила Бєлинцева

Ви можете залишити свій коментар: