Об'єднання українських товариств Латвiї   Rotating Header Image

ЛЬВІВСЬКІ ТОРЖЕСТВА НА ЧЕСТЬ 100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ ЛАТВІЇ

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) Національного університету (НУ) «Львівська політехніка» спільно з Асоціацією «Європейський вибір» у рамках проекту «Відкриймо для України українську діаспору» 26 травня 2011 вчинили у м. Львові презентацію діяльності Об’єднання українських товариств Латвії, присвячену 100- річчю української громади Латвії. У Актовій залі Головного корпусу НУ «Львівська політехніка» зібралися науковці-українознавці, представники влади міста Львова і області, ветерани українського національно-визвольного руху, молодь.
Усіх цікавили запитання: Що являє собою велика українська громада маленької країни Латвії? Українці Латвії, які вони? Асиміляція, русифікація чи збереження української тотожності?
Про це та про інше йшлося під час відзначення сторіччя діяльності українців Латвії, які пережили різні історичні моменти, але вистояли й ствердилися у якості однієї з найчисельніших національних громад у невеликій 2,3-мільйонній Латвії. У місті Лева активні й авторитетні представники української громадськості Латвії поділилися своїми успіхами, проблемами й перспективами подальшого розвою української національної ідейності та ідентичності за кордоном. Особливі сподівання наші земляки покладають на поліпшення співпраці між українськими організаціями як державного, так і громадського секторів, у першу чергу в галузі науки, освіти, економіки, культури.
Під час велелюдного зібрання учасники поділилися інформацією про здобутки й проблемні питання діяльності українців закордоння, а також про активну співпрацю з МІОК НУ «Львівська політехніка».

Ірина Ключковська, директор МІОК:
f26fe39cea- Нині, у цей напрочуд теплий весняний день у Національному університеті «Львівська політехніка» свято: до нас у гості завітали дорогі для нас поважні люди – українці з Латвії, які творять українську справу в Латвійській Республіці. До кола поважних гостей належить зокрема голова Об’єднання українських товариств Латвії (ОУТЛ), голова правління Спілки українців Латвії Людмила Бєлинцева, член правління товариства «Дніпро» Оксана Рогальська, член правління Спілки Українців Латвії Владислав Листик – актор Українського народного театру Латвії, який є випускником Ризької української школи, єдиної української школи на пострадянському просторі, Володимир Строй, член спілки українців Латвії, журналіст Національної радіокомпанії України. Чому ця подія є такою важливою для нас? Наші дорогі гості упродовж
багатьох років плідно співпрацюють з МІОК. Вони взяли активну участь у трьох Міжнародних Конґресах «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: сучасний вимір, проекція в майбутнє». Українців Латвії у нас завжди репрезентували потужні делегації: Українського культурно- просвітнього товариства «Марія» м. Даугавпілс, яке очолює Надія Стаховська; художники українського походження з виставкою полотен «Єдність і розмаїття». Символічним є той факт, що серед висаджених українцями діаспори у Саду світового українства у Львові дерев першою заплодоносила яблуня, яку посадили українці з Латвії.
Визначну роль у справі об’єднання українців Латвії зіграв нині покійний Володимир Луговський, який сконсолідував українців Латвії у складі Об’єднання українських товариств Латвії. Серце мецената В. Луговського перестало битися минулоріч. Тож, я прошу вшанувати його пам’ять хвилиною мовчання.

Ректор Національного університету «Львівська політехніка», професор Юрій Бобало:
5aa70b63a9- Доброю традицією Національного університету «Львівська політехніка» українських громад у усього світу, а також окремих особистостей, які вагомим внеском доклалися до справи розвитку української освіти, культури і науки. В нашому університеті відбулися три Міжнародні Конґреси «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: сучасний вимір, проекція в майбутнє», за наслідками яких було видано у світ матеріали, напрацьовані учасниками з усіх континентів землі, де проживають українці.
Сьогодні НУ «Львівська політехніка» у рамках гуманітарного проекту МІОК «Відродимо для України українську діаспору» приймає делегацію українських громад Латвії, що цілком і повністю вписується в гуманітарно-освітню площину нашого університету, колектив якого стоїть на міцній гуманістичній основі, реалізуючи концептуальні засади кращих традицій європейських університетів.
Сподіваємося, що нинішній візит українців Латвії слугуватиме добрим містком для зміцнення дружніх стосунків між Україною та Латвійською Республікою, яка імплементує у практику державотворення Європейське законодавство щодо національних меншин.

Лев Захарчишин, начальник управління міжнародної співпраці Львівської обласної державної адміністрації (ЛОДА):
6c72f49141- Перш за усе маю велику честь і приємність передати вітання нашим дорогим українцям Латвії від імені голови ЛОДА Михайла Цимбалюка й від себе особисто. Щиро гордий і радий дізнатися про історію становлення та діяльність українських товариств у Латвії. Ваша невтомна громадська праця являє собою достойний приклад дієвості у справі об’єднання, співпраці та єдності українців за кордоном. Ви уособлюєте величний позитивний досвід міжнаціональних взаємин, які сприяють тому, що ментальні риси дружніх латвійського і українського народів викристалізовують мудрість єднання зі збереженням розмаїтості.
Наша плідна співпраця на міждержавному та міжрегіональному рівнях здійснюється за сприяння чинних посольських і консульських установ. З цього огляду маємо широкі перспективи поглиблення контактів між науковцями, освітянами, працівниками культури, підприємцями і фахівцями у багатьох сферах економічного й суспільного життя задля благополуччя наших народів і націй у процесі інтеграції у Європейську спільноту. Ми готові у подальшому втілювати у життя спільні цікаві проекти. Сподіваюся на плідну співпрацю.
Андрій Халявка, депутат Львівської обласної ради:
-    Український цвіт у Латвії направду розвивається й плодоносить гідною підтримкою української ідентичності за межами метрополії. Українська громада слугує не тільки лише містком дружби між Латвією та Україною, але й репрезентантом позитивного досвіду євроінтеграції, який набула Латвія за два десятиліття незалежності. Львівська обласна рада зацікавлена у тісній співпраці між нашими країнами і народами.

Любов Янків-Вітковська, доцент НУ «Львівська політехніка»

14e009bd3c-    Саме ця земля, ця держава, де ми з моїм чоловіком Мироном Янківим у недавньому минулому працювали, спромоглася створити гідні умови життя і праці для власних громадян усіх національностей. Українці у Латвії були й залишаються одними із найкращих фахівців своєї справи. Це і ті українці, які поїхали туди на заробітки, і ті, хто колись повертався з гулагу, і ті, чиї батьки були репресовані і кого нищили тоталітарні режими СРСР.
Українці повністю адаптувалися в Латвії: вивчили латиську мову, копіткою працею здобули авторитет і певні матеріальні статки, але ніколи не втрачали національної ідентичності, були й залишаються взірцем української толерантності й культури у діаспорі.
Сталося так, що мені довелося за дорученням представляти НУ «Львівська політехніка» у Латвії, що мало у висліді підписання низки угод про співпрацю на рівні наукових та освітніх установ наших країн. Мені так само приємно відзначити тісну співпрацю з Об’єднанням українок Латвії.

Людмила Бєлинцева, голова Об’єднання українських товариств Латвії (ОУТЛ), голова правління Спілки українців Латвії:
e66647e946-    Життя емігрантів і некорінних мешканців зазвичай накладає на кожного певний відбиток. Тож непросто зберегти національну ідентичність тим людям, яким доводиться мешкати у країнах, народи яких мають інакшу ментальність, послуговуються іншою мовою, де панують специфічні взаємовідносини між людьми.
До складу ОУТЛ належать значна кількість громадських організацій українців Латвії, які, на щастя, не розділяють Україну на «Схід» і «Захід». Ми живемо дружно й підтримуємо одне одного у всьому. Сьогодні радо демонструємо відеофільм про тих чудових людей, про українців, які долучилися конкретними справами до вирішення нагальних проблем української діаспори у Латвії. Наша окрема подяка належить Надзвичайним і Повноважним Послам України в Латвійській Республіці Мирону Янківу та Раулю Чилачаві, завдяки яким українську справу за кордоном    було піднесено на достойний рівень. Сьогодні тут, у Львові, маємо на меті репрезентувати коротенький
історичний екскурс у повсякдення і свята у житті українців у Латвії. Маємо артефакти, які засвідчують, що українці у Латвії перебували ще за часів середньовіччя, у ІХ столітті. Проте, після підписання Латвійським Урядом рамочної Конвенції про національні меншини було регламентовано мінімальний термін 100 років існування громади, коли можлива офіційна реєстрація національної меншини у Латвії. Цей документ було ухвалено рівно п’ять років тому. А нині ми, як повноправна    українська громада у Латвійській Республіці, з гордістю святкуємо наш столітній ювілей.
Згідно з даними архівних джерел, уперше українську громаду в Латвії було зареєстровано у 1911 році. Інших достовірних даних та офіційних свідчень з цих питань тут відшукати не вдавалося. До 1911 року, звісно, українці в Латвії перебували, працювали вчителями в гімназіях, викладали у політехніці, була значна кількість військовослужбовців. Однак не було жодних документів про об’єднання у товариства.

Упродовж минулого сторіччя легітимного існування українська громада у Латвійській Республіці плекала й досі плекає національні традиції і культурну спадщину нашого народу, відбувається гармонійна інтеграція наших земляків у латиське мовно-культурне середовище.
Значне пожвавлення у сенсі прибування кількості українців до Латвії відбувалося у роки першої світової війни 1914 р., подальших революційних подій та громадянської війни, а також за часів другої світової війни й у повоєнні роки. На початку 2000-х рр. наша діаспора тут налічувала понад 60 тис. осіб. За часів нинішньої світової кризи спостерігається певне зменшення числа українців у Латвії. Однак, життя триває, і наша національна меншина продовжує достойно представляти українство на Прибалтійських теренах: гуртом святкуємо, збираємося на вечорниці, підтримуємо самодіяльний драматичний український народний театр, працюємо з молоддю. До прикладу, в Латвійській Республіці сьогодні навчаються 198 українців, які висловили бажання отримати Європейську освіту. На загал маємо 19 зареєстрованих громадських об’єднань українців Латвії, 15 з яких діють активно. Наразі передаю слово моїй колезі.

Оксана Рогальська, член правління Культурно-просвітнього товариства «Дніпро» (м. Рига, Латвія):
2e457238fc-    Після розпаду Радянського Союзу товариство «Дніпро», засноване 1988-го року, постало консолідуючим осередком української громади у Латвії. На той час обставини склалися таким чином, що населення цієї Прибалтійської країни розділилося на латиськомовне та російськомовне. При цьому українців налічувалося 92 тисячі осіб. Нам вдалося вже тоді на повний голос задекларувати права спілкуватися рідною мовою, дотримуватися українських народних традицій, задовольняти наші культурні потреби. Активно до становлення української громади й зокрема Культурно-просвітнього товариства «Дніпро» у Латвії долучилися Володимир Строй і Георгій Крутий, та багато інших етнічних українців з числа інтелігенції.
Я з глибокою вдячністю згадую допомогу латиських побратимів, які з порозумінням і добротою ставляться до українців, до нашої туги за батьківщиною, до нашого болю за втраченими людськими долями під час панування тоталітарного режиму в СРСР. Зараз товариство «Дніпро», яке налічує близько півтисячі членів, очолює Іван Наливайко. Ми пишаємося нашим фольклорним ансамблем, який є відомим своїми виступами з концертними програмами «Разом у Європі», «Балтійська трембіта» й у інших республіках пострадянського простору. Керівником і натхненником колективу став Микола Білошицький, статечний чоловік, енергійна та підприємлива людина з креативним мисленням та способами служіння українській ідеї за кордонами батьківщини.
При товаристві засновано літературний клуб поезії та прози, клуб пенсіонерів „Берегиня” (керівник Н. Грабар). Тут збираються для щирого спілкування, а також поспівати українських пісень українці й українки похилого віку, які вже не взмозі виїхати за межі країни проживання. Цьогоріч заявив про себе дієвий самодіяльний молодіжний колектив, який репрезентує товариство «Дніпро» під час різноманітних молодіжних фестивалів.
Вагомим внеском у спільну українську справу є створення української школи в м. Рига. На початках це була недільна школа, куди один раз на тиждень приводилися діточки, аби не забувалася рідна мова. Правдивою гордістю для усієі нашої діаспори стало набуття Ризькою Українською школою статусу бюджетної установи Латвійської Республіки і вважається першою україномовною школою на теренах колишнього СРСР, чим завдячуємо директору школи Лідії Кравченко. У своєму інтерв’ю газеті «Урядовий кур’єр», від 01.02.2011 р. (”У нас бувають не лише президенти, а й високі європейські чини” / Вадим Процишин) пані Лідія достеменно проаналізували здобутки й проблеми нашої української школи.

Владислав Листик, член правління Спілки українців Латвії, актор Українського народного театру Латвії:
2f4682c027-    Як випускник неповної середньої української школи у Латвії, скажу відверто й чесно: освіта, яку отримав є дуже якісною і глибокою. Ми освоювали навчальний курс у білінгвальному (двомовному) латисько-українському режимі викладання основних предметів шкільної програми. На загал, нам вдалося вивчити аж п’ять мов: українську й латиську як базові, англійську як іноземну, починаючи з першого класу, а з сьомого класу – іспанську чи німецьку мову на вибір. Наша школа відома не лише наявністю україномовних студій, але й вивченням українознавчих предметів. Ми спромоглися навіть видавати у світ український літературно-художній альманах «Джерельце», авторами якого є переважно школярі.
Декілька слів про український народний театр в Ризі, який дебютував з п’єсою «Наталка Полтавка» І. Котляревського. На початках були сумніви, чи спроможемося до такого звершення зі скарбниці української класики. Але вже після другої та третьої вистави упевнилися у нагальній необхідності донесення до співгромадян визначних українських драматичних творів, бо у глядачів наверталися сльози від побаченого й почутого у нашому акторському й режисерському виконанні.
Наші наставники, зокрема пані Людмила Бєлинцева, власним коштом забезпечили придбання реквізиту й інші витрати для успішної реалізації цього проекту. Учасники драматичного колективу були зворушені й щасливі з того, що змогли внести власну дещицю в українську справу.
03aed15f5cОлександр Козаренко, декан факультету культури і мистецтв Львівського Національного університету ім. І. Франка привітав дорогих гостей української діаспори в Латвійській республіці і вручив невеличку бібліотеку з добіркою книг та дисків з аудіовізуальними записами, нотами й текстами українських пісень різноманітних жанрів: вокальної та хорової музики, творів для бандури.
На урочистостях виступив заступник Почесного консула Латвійської республіки в Україні, голова правління асоціації Європейський вибір Роман Черхавий. На завершення урочистого зібрання гості продемонстрували присутнім Матеріали про Ресурсний Центр для іммігрантів з України в Латвію, а також документальний відеофільм про діяльність українських товариств Латвії у 2009 році, який коментував член Спілки Українців Латвії Володимир Строй.

Записав Олександр Нагорний

Ви можете залишити свій коментар: