Об'єднання українських товариств Латвiї   Rotating Header Image

Вентспілс познайомился з Ресурсним центром.

Олексій Мєдвєдєв

oktober 210 Риба шукає, де глибше, а людина – де краще. Як наслідок цього, по суті, безневинному прагненню, тисячі людей по цілому світу щоденно залишають насиджені місця і вирушають у пошуки кращого життя. Проте, як у випадку з рибами, яких на глибині може очікувати безліч невідомих на поверхні небезпек, чужа країна не завжди  іммігранта привітно зустрічає. У подібних випадках, прийшлій людині  дуже важливо відчувати підтримку співвітчизників. На щастя, у нашій країні для вихідців з України така є. Це – ресурсний центр для іммігрантів з України, представники якого минулої п’ятниці організували в Парвентській бібліотеці круглий стіл на тему «Ресурсний центр як форма роботи з трудовими мігрантами». Організатори круглого столу мали на меті ознайомити усіх присутніх з ситуацією в регіонах. А до кінця року заплановано проведення чотирьох подібних заходів в різних містах Латвії – Вентспілсі, Лієпаї, Дауґавпілсі та Резекне. oktober 154Відтак за такими круглими столами представники місцевих влад, підприємці, активісти українських організацій і журналісти матимуть можливість обмінюватися думками про те, як на регіональному рівні можна сприяти процесу адаптації українських мігрантів до вимог ринків праці Латвії та ЄС, і їхньої інтеграції у латвійське суспільство.  Минулої п’ятниці, 23 жовтня,  у згаданому заході  можна було побачити багато знайомих облич, в числі яких був консул Посольства України Юрій Довгуля, директор фірми «Euroship Service» Володимир Шипко, і сам організатор круглого столу Володимир Строй. Не проігнорували дискусію й депутати Вентспілської міської ради Олександр Мірвіс та Олена Гарбузова, а також голова консультативної ради Вентспілської міської ради з питань національних меншин Віра Шенґелія. Учасникі дискусії – люди різні за віком, фахом й соціальним положенням, але більшість з присутніх об’єднувало одне: колись вони обрали Латвію як свою другу батьківщину.  Такий інтерес, мабуть, був викликаний тим, що, навіть не зважаючи на важку економічну ситуацію, що склалася в нашій країні, трудовий ринок Латвії до сих пір залишається вельми привабливим для громадян країн колишнього Радянського Союзу, і, перш за все, для вихідців з України. Як повідомив Володимир Строй, з посиланням на дані Управління у справах громадянства і міграції, на кінець липня цього року громадянам України було видано 816 дозволів на роботу в Латвії. Пан Строй також відзначив, що трудова міграція є серйозною проблемою для України, у зв’язку з чим був навіть ініційований спеціальний закон про статус українських трудових мігрантів за кордоном. У парламентських слуханнях щодо майбутньому закону, які пройшли 14 жовтня у Києві, брав участь голова Правління Об’єднання українських товариств Латвії Володимир Луговський. На жаль, дізнатися про суть законопроекту з перших вуст не вдалося, оскільки, всупереч очікуванням, пан Луговський з об’єктивних причин не зміг взяти участі в дискусії. Інформаційний вакуум заповнив пан Строй, який розповів присутнім не  лише про парламентські слухання з проекту закону, але й про історію створення, завдання та перспективи роботи  Ресурсного центру для іммігрантів з України, який він саме і очолив.  Ресурсний центр – це апробована в багатьох країнах форма роботи з іммігрантами. Як приклад, пан Строй привів досвід Іспанії – країни, де проблеми трудової міграції вирішуються дуже ефективно. Так у Мадриді з його 4 мільйонним населенням  успішно діють 24 подібних центри, при чому працюють у цих центрах як  іспанці,  так і самі іммігранти. Як своєрідний доказ турботи про іммігрантів за кордоном, пан Строй продемонстрував цілу низку книг та брошур іноземних видавництв, які пов’язані з цією темою.  У нашій країні аж до поточного року проблеми трудової міграції централізовано аж ніяк не вирішувалися. Але, добрий початок — половина діла. За підтримки Європейського фонду інтеграції громадян третіх країн і Латвійської республіки, у 2009 році місцеві ентузіасти теж створили те, що в розвинених країнах давно вважається нормою – перший в Балтії Ресурсний центр для іммігрантів з України. Його цільова аудиторія – це громадяни України, які перебувають у Латвії не більше 5 років.   Реалізація цього проекту обумовлена низкою обставин, однією з яких є український курс на вступ до Європейського Союзу. Не менш важливим є і той факт, що близько 56 тисяч жителів, що мешкають у Латвії, – українці. У нашій країні  діють понад 20 різнопрофільних українських організації, і навіть існують українські школи. Окрім того, статистичні дослідження показують, що серед всіх іноземців, яким виданий дозвіл на роботу в Латвії, українці складають абсолютну більшість. Як розповів пан Строй, за 2009 рік 531 виклик для іноземних працівників отримали саме громадяни України. Для порівняння, росіяни отримали лише 76, а американці – 4. Дивлячись на ці цифри, виникає резонне питання: що ж саме привертає українців до нашої країни, яка переживає далеко не кращі часи, якщо самі латвійці втікають, як оті щурі з потопаючого корабля? Причина очевидна і була неодноразово озвучена під час заходу, правда лише у неформальному спілкуванні з людьми: в Україні безробіття. Це все і пояснює – адже не від доброго життя люди зриваються з насиджених місць. А у нас і попит на фахівців, як би там не було, але є, і до ситої Європи з Латвії рукою подати,  і не лише географічно. Одним словом,  їдуть сюди не стільки тому, що тут добре, а тому, що там – несолодко.        Взагалі, українську діаспору в Лавтії умовно можна розділити на дві категорії – це ті, що приїхали сюди до розпаду СРСР і після. Вихідців з України радянського періоду і емігрантами  назвати важко. Це були молоді люди, технічна інтелігенція, що потрапили до Латвійської РСР, як правило, за розподілом, як молоді фахівці, а нерідко і за сімейними обставинами. Їм, безумовно, адаптуватися до умов життя в незалежній Латвії набагато легше, ніж тим українцям, які приїхали сюди в останні роки. Портрет  сучасного емігранта приблизно такий: людина 20-50 років, висококваліфікований фахівець у галузі технічних наук, здатний працювати однаково добре і головою, і руками.Проте, помилковою є думка, що абсолютно усі вихідці з України  прагнуть заробітку. Деякі все ще перебираються до Латвії для створення сім’ї, проте таких вже значно менше в порівнянні з радянським часом.  Але, сім’я – сім’єю, а їсти хочеться завжди. Отже, яка б причина не була, а працювати все одно доводиться. І тут вже хто на що здатний – хто у бізнес, хто у промисловість, наприклад, на Ризький судноремонтний завод – одне з найбільш популярних серед українських іммігрантів латвійське підприємство. Благо, що усі ті, хто прибуває на роботу до Латвії, спочатку проходять через біржу, що, по суті, гарантує їх працевлаштування у країні, яка приймає. Проте, вибір місця роботи, а також  кар’єрне зростання є істотно обмеженими через незнання приїжджими державної мови, що за словами Володимира Строя, є найбільш гострою проблемою для української діаспори в Латвії і її рішення за допомогою організації безкоштовних мовних курсів – одне з основних завдань Ресурсного центру. Однак, слід зазначити, що незнання латиської мови зовсім не змушує вихідців з України селитися в тих містах Латвії, в яких російська мова є домінуючою серед населення, наприклад, у Дауґавпілсі чи Резекне. Визначальним моментом все ж таки залишається добре оплачувана робота і перспективи кар’єрного зростання. Окрім вивчення мови, центр пропонує юридичні консультації, комп’ютерні курси, заходи щодо організації дозвілля і веде дослідження різних сегментів ринку праці, де зайняті українські робітники. Поза тим, в Ресурсному центрі іммігранти можуть встановити контакти з представниками приймаючої сторони, а також зустрітися із земляками, що теж, погодьтеся, є важливим на чужині.      Втім, вирішити всі можливі проблеми трудових іммігрантів, деякі з яких носять і чисто форс-мажорний характер, представники Ресурсного центру поодинці не здатні. Тому, центр веде тісну співпрацю з представниками влади на місцях, громадськими організаціями, засобами масової інформації, а також з представниками Посольства України в Латвії. Чи варто говорити про користь і взаємну вигоду такої співпраці? Адже тільки спільними зусиллями можна охопити максимально можливий спектр проблем, з якими може зіткнутися іммігрант, починаючи від втрати паспорта і закінчуючи переїздом до Латвії на постійне місце проживання членів його сім’ї. Доречно було б зауважити, остання тема, на думку більшості присутніх, є дуже актуальною, оскільки випадки заборони приїзду членів сім’ї в приймаючу державу, на жаль, не є рідкістю. При цьому закон не зобов’язує консула, що відмовив у виїзді, давати будь-які роз’яснення з цього приводу. Інші питання, які були підняті слухачами як публічно, так і приватно, стосувалися становлення на консульський облік, голосування іммігрантами на виборах України, бюрократії і незручностей при оформленні візи. Досить активно в дискусії брав участь консул України Юрій Довгуля, який запевнив присутніх особисто розбиратися у випадках порушення прав українських іммігрантів. Підсумувати дискусію, що тривала близько двох годин, випала честь депутатові Вентспілсськой міської ради Олександру Мірвісу, який відзначив важливість проекту «Створення ресурсного центру іммігрантів з України» і не лише з погляду надання допомоги тим, хто приїжджає, але і як придбання певних навиків у вирішенні міграційних проблем. «Ваш проект – це своєрідна проба пера, і накопичений вами досвід можна буде використовувати і у випадку з іммігрантами з інших країн» – заявив депутат.  Пан Мірвіс також озвучив абсолютно конкретні пропозиції, які стосуються підвищення ефективності роботи Ресурсного центру, наприклад, надавати інформацію у вигляді листівок про мету і завдання цієї організації при виїзді українських громадян до Латвії, щоб іммігранти ще біля трапа літака знали, куди звертатися у разі виникнення проблем. Депутат також запропонував представникам Ресурсного центру організувати таку важливу послугу, як переклад документів і висловив припущення, що згодом буде створений загальних центрів для іммігрантів з різних країн.   І дійсно – адже якщо Європа дає кошти, то чому ними не скористатися?..

Logo_proekta

Ви можете залишити свій коментар: